З активною підтримкою "Української платформи" здобули перемогу на фестивалі гумору "Хрущ"

26 червня в Чернігівському літньому театрі пройшов сьомий міжнародний фестиваль молодіжного гумору «Хрущ».

Фестиваль вже давно став традиційним і проводиться щорічно. В ньому приймає участь 5-8 команд з різних міст України та з інших країн, що і робить цей фестиваль міжнародним.

В цьому році дарували нам свято гумору та веселощів команди: 7 Я (Чернігів), «Сафо» (Суми), Оптом дешевше (Тернопіль), «Янка Бриль» (Гомель), Збірна Донецька, «Свято кольорових олівців» (Смоленськ), «Кочевник» (Суми) та «Бауман шоу» (Калуга).

Яскраві ведучі не давали відпочивати публіці від гумору ні хвилинки. Гарік Бирча и Іна Приходько (учасниця шоу «Україна має таланти») показали дуже вдалу пародію на Юлію Володимирівну Тимошенко та Віктора Федоровича Януковича.

Підвести підсумки веселих жартів учасників вдалось лише через три з половиною години.

Переможцями фестивалю стала команда «Оптом дешевше» із Тернополя. Друге місце журі віддало гостям із міста Гомель - команді «Янка Бриль». Третє місце здобула команда «Сафо» із Сум.

Хочеться зазначити, що всі учасники команди-переможця із Тернополя є членами партії «Українська платформа» і приїхали на цей конкурс вони завдяки підтримці Тернопільської партійної організації. Їх виступ був єдиним яким прозвучав на рідній українській мові. Чернігівська обласна організація зібрала із своїх членів партії підтримку для теплої зустрічі Тернопільських однопартійців. «Хотілось підтримати молодих гумористів із Тернополя, щоб вони відчули, що там де є однопартійці, там завжди є надійна опора і підтримка» - сказав Олександр Литвиненко, який з великим задоволенням відвідав фестиваль гумору в день молоді.

З Днем Конституції!

Шановні друзі!

Щиро вітаємо Вас з державним святом України - Днем Конституції। Основний Закон нашої держави, гарантуючи громадянам загальновизнані права та свободи, закріпив ідеали справедливості та рівності, які сповідують усі цивілізовані країни світу. У цей урочистий день будемо щиро вірити у реальне втілення конституційних прав і свобод, зміцнення добробуту наших родин та еволюційний правовий розвиток нашої держави.

Бажаємо вам, здоров’я, щастя і віри у високе призначення та світле майбутнє України.

Збережіть школу!

Село! і серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Ненче писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати...

... Сам бог витає над селом.

Тарас Шевченко

Ох, вже давно наші села не як мов писанки. Поглинає їх прірва безгосподарності а то й сплановане винещення на користь чиємусь збагаченню. Вже давно корінні покидають свої писанки, а натомість пересиляються до столиці чи до Чернігова, чи бодай до РАЙцентру . На долоні деградація «писанки», вироджування, демографія на інтерес мегаполісу...
І, здається, що Бог уже не «витає над селом», а вже перебрався до того страшного мегаполісу. А що село? «Село почорніло, Боже небо голубеє і те помарніло».
У нашій Жовтневій школі І-ІІ ступенів у 1997 році навчалося 100 учнів, а на сьогодні – 16 (!).

Виною в цьому є не тільки зменшення населення на селі, зменшення народжування, а й так звана ЕКОНОМІЯ, прибуток бюджету за рахунок закриття молокількісних шкіл і інших дитячих закладів та укруплення багатокількісних шкільних установ. Так, пустили селами шкільні автобуси, розправили щупальця «освітянської» агітації і учні подалися здобувати науку в укрупнених школах. До таких шкіл і увага «центру» велика і матеріальне забезпечення. На задвірках залишилися школи наших «писанок», а скоріш за все просто закриваються.
Але у Жовтневому залишаються батьки, які не хочуть, щоб їхня дитина виходила з дому о 7-й ранку, а поверталася о 16-й (а то й пізніше).
Однак РАЙОН поставив собі завдання: припинити діяльність Жовтневої школи. Тому жителі села, батьки учнів і територіальна громада виступили проти закриття школи. Тоді, РайВО, зустрівши такий спротив, дає усне доручення директору школи (Коваль Н.М.) «пройтись» швиденько по батьках і зібрати заяви про перехід дітей до іншої школи. Наш директор відмовилася від такого приниження: збирати заява проти рідної школи, проти себе?! Тож наступним етапом натиску був приїзд до школи директора та зауча сусідньої Малодівицької школи на батьківські збори. Вислухавши гостей, батьки чемно і безконфліктно відмовилися писати заяви.
Та не так сталося як очікувалось. Через два дні батьків знову збирають на збори. На збори цього разу приїхали начальник РайВО Нікітченко Л.В. та її заступник. У виступі Нікітченко Л.В. частіше відчувалися марнослівя, приниження школи при батьках, приниження учителів і їхнбої якості донесення знань, погрози атестацією школи (тепер вже зрозуміло на 100% що та майбутня атестація стане провальною для школи), припинення фінансування... Попри все, демагогічні переконання Нікітченко Л.В. не подіяли на батьків. Навпаки, після деяких не аргументованих принижень школи з боку начальника РайВО все могло закінчитися більш «плачевно». Батьки відмовилися писати заяви. І тут доречно сказати про те, що оця «тяганина» уже призвела до затримки ремонту школи, породила невпевненість і невизначеність.
А школи все таки жалко. За роки її існування вона випустила у світ більше тисячі випусників. Серед них три Герої соціалістичної праці, один Повний Кавалер орденів Трудової Слави, майже 80 нагороджені орденами та медалями. У стінах нашої школи сформувалися і доктор технічних наук, професор Петро Лобода; і кандидати наук Олександр Лобко, Антоніна Панченко; і лауреат премії «Тріумф», знаменитий телеведучий Юрій Горбань і т.д.
Школа оформлена руками вчителів в народному українському стилі і працює в напрямку краєзнавства. А як любив нашу школу уроджениць сусіднього села Петрівка відомий письменник, літературний критик Віталій Кирилович Коваль. Вчесть памяті Віталія Коваля у школі створена світлиця його імені.
Щоб діти не відчували себе жителями глибинки, до них на зустріч приїздили Народні депутати України Лілія Григорович, Володимир Яворівський, знамениті письменники та журналісти Дмитро Іванов, Михайло Шевченко, Іван Бокий, Павло Щегельський, Ніна Ткаченко та всі творчі люди Прилуччини.
При школі діє єдиний в області дитячий гурт сопілкарів, постійний учасник районних та обласних оглядів художньої самодіяльності. Декілька років тому цей колектив був запрошений до Українського Фонду культури, де отримав почесну грамоту з рук самого академіка Бориса Олійника...
Нинішній рік – рік 20-річчя Незалежності України. Саме в нашій школі в далекому 1989 році були створені перші на Прилуччині осередки Товариства «Просвіта» та Народного Руху України. Чи з мрією про закриття школи тодішні члени згаданих осередків стали на шлях виборювання Незалежності України?

Та кому до цього є якийсь інтерес?

150 жителів нашого села звернулися з листом до Народного депутата України з проханням допомогти в ситуації. Люди наші кажуть: не буде школи – занепаде нанівець село. Наше (!) «Село на нашій Україні – Неначе писанка село...». А що до «солодких» слів на зборах начальника РайВО Нікітченко Л.В., напрошуються слова поета Олекси Довгого:

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Школа села Жовтневе, яку хочуть закрити.

Закривають школу!

Депутату Верховної Ради України

Голові політичної партії «Українська платформа»

Жебрівському П.І.

Шановний Павло Іванович!

Звертаються до Вас жителі села Жовтневе Прилуцького району Чернігівської області стурбовані тим, що районна влада хоче припинити діяльність місцевої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Дійсно, в школі залишилося всього 16 дітей (10 років тому назад 100 учнів) і 9 учителів. Така демографічна ситуація склалася через розвал господарства, що привело до безробіття і масовий відтік молоді в пошуках роботи. Не так давно тут існувало найпотужніше в області господарство, яке мало Європейські надої молока (6000 кг. на одну корову), а врожайність зернових завжди перевищувала 50 цнт. з га. Тут найпотужніші у районі чорноземи і при зміні інвестора або при зміні відношення держави до сільгоспвиробника абсолютно можливі відновлення колишніх показників і повернення молоді в рідне село.

Якщо школа припиняє існування, то село втрачає всіляку перспективу: зникає сільська інтелигенція, занепадає культурне життя, повернення молоді стає неможливим.

Наша школа завжди мала своє обличчя. Саме тут у 1989 р. виникли перші в Прилуцькому районі товариства «Просвіта» та Народного Руху України. Закриття нашої школи у рік 20-річчя Незалежності України – це можливий удар по ветеранах педагогічної праці, які 20 років тому назад тримали удар Райкому Партії, а пізніше стовідсотково підтримали «Помаранчеву Революцію».

Звертатися до районної влади немає сенсу. За роки незалежності в районі припинено діяльність 10 шкіл. Вище керівництво району не знає села, бо голова РДА і всі його заступники народжені і проживають в місті обласного підпорядкування. Всі вони «сліпі» виконавці волі губернатора. Дітей із закритих шкіл привозять в найбільші школи району, по дорозі минаючи менші по кількості учнів школи, без урахування затрат на пальне і без бажання утримати мережу шкіл району.

Шановний Павло Іванович! Ви, як людина не байдужа до долі села, можливо зацікавитесь і тим, що в нашій маленькій сільській школі діє, мабуть єдиний в області, дитячий ансамбль сопілкарів. Цей гурт дітей у свій час виступав в Українському фонді Культури і отримав грамоту з рук Акадаміка Бориса Олійника.

У школі руками учителів, без будь-яких коштів створена світлиця імені відомого письменника та літературного критика Віталія Коваля. На зустріч із дітьми, учителями та жителями села у «Світлицю» приїздили Володимир Яворівський, Іван Бокий, Михайло Шевченко, Дмитро Іванов, Лілія Григорович та інші. Кожного року діти слухають поетів та письменників Прилуччини.

Школа оформлена в українському стилі та має краєзнавчий напрямок. На оформлення школи та загальносільські масові заходи, що тут проводились, ніколи не були залучені кошти держави чи спонсорів. Педагогічний колектив самотужки переоформляв школу, навіть за власний кошт проводив частину ремонту.

Минулого навчального року навчання дітей проводилося по індивідуальній системі. Це означає , що учителі працювали фактично за половину зарплати, хоч і виконували той самий рівень роботи, що і при звичайній наповнюваності класів.

У приміщенні школи вже декілька років проводяться всі загальносільські заходи. Тут проводили виступи і репетиції драмгурток, фолькльорний ансамбль, навіть відбуваються сільські сходи.

Школа залишилася єдиним духовним осередком на території сільської ради і тому серед тих, хто підписався під зверненням є не лише батьки і вчителі, а й лауреат державної премії України, ординоносці, депутати сільської та районних рад.

Шановний Павло Іванович! Будемо дуже вдячні, якщо завдяки Вам, припиняться напади на нашу школу і 1 вересня в ній знову задзвенить дзвінок.

З нетерпінням чекаємо Вас у Жовтневому!

З Днем журналіста!

Чернігівська обласна організація вітає всіх причетних, с Днем журналіста!

У цей святковий для Вас день, бажаємо великих тиражів, поповнення читацької аудиторії, розширення кола друзів, а також міцного здоров"я, особистого щастя, сімейного благополуччя, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики.

Нехай не зраджує Вас удача і творче натхнення!

Повного Вам гаманця і гарного настрою щодня!

Турнір ім. Георгія Вороного засновано «Українською платформою»

Ось і прозвучало останньою ноткою переможного маршу святкування Дня народження видатного математика Георгія Феодосійовича Вороного. Вже другий рік поспіль Варвинська районна «Українська платформа» є ініціатором та організатором турніру юних математиків ім. Георгія Вороного серед школярів.
16 травня я, Олександр Дирявко, як голова районного партосередку особисто привітав переможців та вручив їм почесні нагороди.
У цій досить важливій справі районний відділ освіти відвів «Українській платформі» лише місце спонсора, не зважаючи на те, що саме нами був заснований математичний турнір. Особисто мене це дуже образило, і не лише як голову Варвинського районного осередку, а насамперед як учня вчительки, чиїми руками був створений музей Георгія Вороного.
Саме від Галини Степанівни мешканці села Журавка та всього Варвинського району дізналися, що на нашій землі виріс геній математики. І я пам’ятаю, як боліло її серце, коли при розмові в неї перепитували односельчани - «а хто це - Вороний?» І після смерті Галини Степанівни все знову затихло.
Коли я став головою районного осередку політичної партії «Українська платформа», то залучившись підтримкою однопартійців, здійснив свій задум про районний турнір серед школярів. Цей турнір важливий для школярів, бо завданням турніру є не лише вразити своїми математичними здібностями, а й відповісти на запитання з життя видатного математика Георгія Вороного.
Головне пам’ятати хто ти і звідки твоє коріння, пам’ятати тих видатних людей, які жили на твоїй землі і вшановувати їх.
Незважаючи на всі перешкоди, Варвинська районна організація політичної партії «Українська платформа» наступного року знову збере школярів для проведення турніру і ми голосно заявимо: «На Варвищині живуть талановиті математики.

Олександр Дирявко

Триває розбудова «Української платформи» на Чернігівщині

Днями у Семенівському районному управлінні юстиції було офіційно зареєстровано Семенівську районну парторганізацію.
Її очільником став Сергій Шакало, який в своєму районному центрі замається нашим майбутнім. Сергій, ще сам молода людина, організував дитячий радіотехнічний гурток при Семенівському будинку творчості та відкрив єдину в районі дитячу колективну радіостанцію. 
Сергій займається зі школярами радіотехнікою, вчить майструвати та паяти. У гуртку діти також вивчають азбуку Морзе та англійську мову. 
Вихованці новоспеченого партійця вже роблять успіхи – беруть участь у міжнародних змаганнях, прославляючи свою рідну Семенівку та Чернігівщину. 
Ні для кого не секрет, що зараз влада приділяє дуже мало уваги підростаючому поколінню, Сергій розраховує на підтримку «Української платформи» у вихованні свідомих громадян нашої країни, які збудують, нарешті, громадянське суспільство.